Криворізька теплоцентраль

Криворізька електростанція ім. Ілліча була збудована по плану ДЕЕЛРО (по рос. ГОЕЛРО) з метою забезпечення електроенергією шахт і підприємств Криворізького гірничорудного басейну. Президія ВСНГ СРСР листом від 14.07.27р. за № 4001219 дала дозвіл на будівництво електростанції.
Урочисте офіційне відкриття та перший пробний пуск електростанції було здійснено 8 листопада 1929 року.
У далекому 1927 році Президія Всесоюзної ради народного-господарства СРСР дала дозвіл на будівництво електростанції у Кривому Розі.
Німецька фірма AEG надала креслення і прєкти на все тепломеханічне обладнання електростанції. Всі роботи з монтажу обладнання машинного залу, котельні, паливоприготувального цеху виконувались під безпосереднім керівництвом німецьких інженерів.

Функціонування Криворізької електростанції невід’ємно пов’язане з історією розвитку центру залізорудного басейну м. Кривий Ріг.

В умовах Великої Вітчизняної війни, до серпня 1941 року, електростанція працювала на повну потужність. В роки окупації, не дивлячись на те, що більша частина обладнання була евакуйована, німці відновили роботу станції. Відступаючи у 1944 році окупанти підірвали основні приміщення і обладнання.
14 квітня 1944 року, Народний Комісаріат з будівництва Радянського Союзу затверджує перший варіант відновлення електростанції з потужністю майбутньої електростанції в 60 000 кВт.
Для відновлення станції було залучено близько 1 500 трудівників із західних областей України. До речі, на розбиранні завалів працювало близько 600 інтернованих німців.
Паралельно з вищевказаними роботами в напруженому темпі працювали будівельники та монтажники.

Пуск електростанції після відбудови стався 19 квітня 1946 року. Тоді, з першої турбіни потужністю в 10 тисяч кіловат струм пішов на рудники. Право натиснути на кнопку турбогенератора було надано шановному учаснику Великої Вітчизняної війни Н. Самличу.
За успішне відновлення Криворізької ГРЕС ім. Ілліча, сотні працівників були відзначені по лінії Міністерства нагород. Директор станції Мирон Захаров отримав орден Червоної Зірки, а головний інженер Іван П’ятничко – орден «Знак пошани».

У 1961 році у теплофікаційний режим буде переведена турбіна № 1, ще через рік – турбіна № 3. Для подачі теплової енергії споживачам після переведення електростанції в теплофікаційний режим в 1961-1962 рр., побудовані перші магістральні теплові мережі діаметром 800 мм та протяжністю 3 км до гірничого технікуму, діаметром 600 мм та протяжністю 3 км – до 173 кварталу і діаметром 350 мм – до Криворізького заводу гірничого обладнання.

У 1963 році, всі турбіни електростанції працюватимуть в теплофікаційному режимі. Газета «Червоний гірник» тоді писала про закриття більш ніж 50 дрібних котельнь і вивільнення понад 300 кочегарів. На баланс «Кривбастепломережа» будуть передані від ЖВК заводу «Криворіжсталь» і ЖВК рудоуправління ім. Дзержинського опалювальні котельні кварталів 337, 317 і 96 з котлами «Рево катова» та ряд теплових мереж. Тоді ж були передані теплові мережі, які експлуатувалися цехом тепловодопостачання Новокриворізького ГЗК. Протяжність теплових мереж склала 20 км.

1 січня 1971 року було проведене об’єднання Криворізької електростанції ім. Ілліча з підприємством “Криворіжтепломережа” в одне підприємство «Криворізька теплоелектро-централь ім. Ілліча”. Об’єднання було цілком логічним заходом після переведення конденсаційної електростанції в теплофікаційний режим та у зв’язку з появою підприємства «Кривбастепломережа». Відтак, була сконцентрована робота всіх котельнь і тепломереж в руках одного керівництва, що одразу позитивно позначилося на якості роботи. Працюючи в новому режимі, працівники Криворізької ТЕЦ досягли подальшого зниження питомої ваги витрат палива на вироблений квт/год: з 384 гр/квт/год у 1963 році до 160,8 гр/квт/год у 1979 році.

1978 рік – початок роботи котельні № 3, яка забезпечує тепловою енергією мешканців Саксаганського району. Установлена потужність 200 Гкал/год. На котельній встановлено 4 водогрійних котли – 3 ПТВМ-50 та 1 КВГМ-50.

1979 р. – початок роботи котельні № 4, яка забезпечує тепловою енергією мешканців мікрорайону Зарічний. Установлена потужність 105 Гкал/год. На котельній встановлено 3 водогрійних котли – 3 ПТВМ-30 та 1 КВГМ-30.

У період з 1981 р. по 1985 р. у структурі підприємства з’явився Східний експлуатаційний район . У цей же період підприємство очолює досвідчений енергетик Борис Турчин. Дякуючи його старанню, невдовзі до тепломереж було підключено житлові будинки загальною площею 6 мільйонів квадратних метрів. Цифра солідна, якщо врахувати, що тоді у Кривому Розі проживало 616 тисяч чоловік. Протяжність теплотрас сягнула 142 кілометри.

Розширення котельні №2. Котельня діє с 1970 року. У період з 1984 р. по 1990 р. відбулась реконструкція котельні: установлено додатково 3 котли КВМГ – 100 і котел ДЕ – 16 – 14ГМ, що збільшило установлену потужність з 160 Гкал/год до 460 Гкал/год. Зраз котельня нараховує 10 котлів.

У 1994 році була збудована нова котельня – РК № 5 для теплозабезпечення мікрорайонів Індустріальний та Східний. Установлена потужність 200 Гкал/год. Котельня має 4 котли: 2 водогрійних КВГМ – 100 і 2 парових ДЕ – 10 – 14ГМ.

При цьому теплова потужність джерел теплопостачання зросла до проектної – 1406 Гкал/год. Збільшена довжина теплових мереж з 125,7 км до 186 км.

У Будинку прийомів Адміністрації Президента України 25 червня 2004 року відбулася церемонія вручення престижних дипломів за підсумками роботи підприємств нашої країни в 2001-2004 рр. В номінації «Паливно-енергетичний комплекс» за забезпечення стабільного розвитку підприємства переможцем визнано Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль». ДП «Криворізька теплоцентраль» входить до списку 100 кращих підприємств в Україні.

Станом на 01.10.14р. на балансі ДП «Криворізька теплоцентраль» знаходяться: районні котельні №№ 1÷6 загальною тепловою потужністю 1406 Гкал/год; магістральні і квартальні теплові мережі загальною протяжністю у двохтрубному вимірі 382,208 км.

Основний вид діяльності ДП “Криворізька теплоцентраль” – виробництво, транспортування та постачання теплової енергії населенню, бюджетним організаціям та іншим споживачам Жовтневого, Саксаганського, частково Довгинцівського та Інгулецького районів м. Кривого Рогу.

На балансі ДП “Криворізька теплоцентраль” знаходяться:

– 6 районних котелень загальною встановленою потужністю 1406 Гкал/годину, основним паливом для яких є природний газ. Для трьох з шести котелень проектом передбачено в якості резервного палива – мазут, але при повній відсутності природного газу його використання неможливе;
– 382,208 км магістральних і квартальних теплових мереж опалення і гарячого водопостачання діаметром від 57 мм до 1020 мм.

Котельні ДП “Криворізька теплоцентраль” обладнані 31 паровим і водогрійним котлами різних типів (10 типів).

На підприємстві розроблено Програму енергозбереження на 2010 – 2015 роки. Заходи Програми направлені на модернізацію теплоджерел і теплових мереж.

Впровадження вищевказаних заходів на підприємстві має на меті вирішення таких основних завдань:

– забезпечення зростання ефективності використання природного газу, електроенергії, води, зменшення енергоємності виробництва теплової енергії;
– зменшення втрат тепла у тепломережах;
– збільшення терміну експлуатації теплових мереж та поверхонь нагріву котельного обладнання;
– зменшення витрат умовного палива за рахунок підвищення коефіцієнту корисної дії обладнання;
– підвищення надійності теплопостачання споживачів та рівня технічної експлуатації обладнання котелень.

ДП “Криворізька теплоцентраль” є учасником впровадження затвердженої програми з оптимізації теплопостачання міста Кривого Рогу. Заходи програми спрямовані на вирішення проблеми досягнення високої якості надання послуг та енергозбереження, і, як наслідок, вихід на якісно нову ступінь у відносинах між споживачами та виробниками і постачальниками послуг.

2016 рік – створено Публічне акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль” відповідно до наказу Фонду державного майна України від 12.12.2016 р. №2230 шляхом перетворення державного підприємства “Криворізька теплоцентраль”. Публічне акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль” є правонаступником державного підприємства «Криворізька теплоцентраль». .

2018 рік – у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-VI, відбулася зміна типу товариства з Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».