Публічне акціонерне товариство
"КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"
Особистий кабінет 

Оплата за водовідведення

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон).

Відповідно до статті 1 Закону житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Одним із видів житлово-комунальних послуг, в силу статті 13 Закону, є комунальні послуги, до яких, серед інших, належить послуга з централізованого постачання холодної води.

При цьому, споживач послуги з централізованого постачання холодної води укладає договір щодо її надання для задоволення власних потреб, або для надання житлово-комунальних послуг в розумінні Закону (як от для надання послуги з централізованого постачання гарячої води).

Відповідно до положень Закону виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Статтею 19 Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Зокрема, пунктом 3 статті 29 Закону передбачено, що договір на надання послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцем цих послуг.

Водночас частиною третьою статті 20 Закону встановлено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Також наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі – Правила № 190).

Правила № 190 є обов’язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об’єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Згідно з пунктами 5.1 – 5.3 Правил № 190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Також наказом Мінжитлокомунгоспу України від 06.07.2010 № 213 затверджено Методичні рекомендації щодо розподілу між окремими системами гарячого водопостачання будинків, будинками і спорудами послуги з централізованого постачання гарячої води, виробленої на центральних теплових пунктах, та обліку стояків після використання гарячої води (далі — Методичні рекомендації).

Ці Методичні рекомендації призначені для визначення витрат гарячої води окремими внутрішньобудинковими системами централізованого гарячого водопостачання (далі — ГВП), приєднаними до зовнішніх мереж ГВП після центральних теплових пунктів (далі — ЦТП), для розподілу витрат гарячої води виготовленої в ЦТП, для визначення технологічних витрат і втрат гарячої води в ЦТП і мережах ГВП, які відносяться на планову собівартість послуги, а також обліку стоків в мережі централізованого водовідведення при виробництві, транспортуванні та наданні послуг з централізованого постачання гарячої води (далі — ЦПГВ) та для використання суб’єктами господарювання, предметом діяльності яких є вироблення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води.

Згідно з Методичними рекомендаціями розрахунок між виробником послуг з ЦПГВ і водопостачальною організацією рекомендовано проводити за об’єми холодної води, визначені за показами лічильника води, встановленого на відгалуженні трубопроводу холодної води перед водопідігрівачем ГВП в ЦТП.

У разі відсутності вищезгаданого лічильника об’єми холодної води на потреби ГВП рекомендовано визначати розрахунком.

При цьому, якщо в ЦТП встановлено лічильник гарячої води на власні господарсько-побутові потреби ЦТП, ці витрати рекомендовано визначати за показами цього лічильника, у разі його відсутності — за розрахунком згідно з ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (на заміну СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий») в залежності від кількості користувачів та встановлених в ЦТП сантехнічних приладівОтже, при здійсненні розрахунків при наданні послуг з централізованого постачання гарячої води слід керуватися умовами укладеного договору, а також наведеними вище приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та відповідними правилами, методиками тощо в установленому законодавством порядку.